Переможці XXV Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок» з української мови та літератури

 

 

Цієї неділі , 27 жовтня, всі ми відзначатимемо День української писемності та мови. Це – найвеличніше свято, яке вшановує нашу національну мову та її багатовікову страждальну історію. Цей день об’єднує нас задля збереження й розвитку рідної мови, одного з найважливіших елементів нашої ідентичності та культури.

З метою високого патріотичного виховання учні та педагоги Центрального ліцею теж долучилися до відзначення цієї важливої події. Саме тому 25 жовтня ми взяли участь у написанні радіо диктанту національної єдності 2024. Приємністю було те, що текст диктанту підготувала відома українська письменниця Оксана Забужко. Почесним було те, що читав його поет, нині військовий, Павло Вишебаба. Сьогодні «Магія голосу» гордо лунала з екранів гаджетів наших учнів, закликаючи дітей і дорослих любити і цінувати рідну мову.

Марафон з української мови

 

Учнів та студентів запрошують на марафон з української мови

Розпочався прийом заявок для участі у ІІ Всеукраїнському відкритому марафоні з української мови, який стартуватиме у листопаді.

До участі у марафоні запрошуються школярі 3–11 класів, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Метою заходу є розвиток у школярів та студентів стійкої мотивації й свідомого бажання вивчати українську мову.

Марафон проходитиме в чотири етапи. Учасники, які пройдуть всі етапи, отримають сертифікати, а ті, хто набере найбільшу кількість балів – дипломи І, ІІ, ІІІ ступенів.

Завдання для марафону розроблялись командою вчителів та викладачів української мови на чолі з Олександром Авраменком, доцентом Київського університету імені Бориса Грінченка.

Заявки приймаються за посиланням, також для участі в марафоні необхідно зареєструватися на платформі HUMAN.

Прийом заявок триватиме до 31 жовтня 2021 року.

https://id.human.ua/auth/registration

 

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО -2017

ЗНО з української мови і літератури: особливості тесту 2017 року

Тест ЗНО з української мови і літератури 2017 року складається з трьох частин.

Частина 1 «Українська мова» містить 33 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання позначаються в бланку відповідей А.

Частина 2 «Українська література» містить 24 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання позначаються в бланку відповідей А.

Частина 3 «Власне висловлення» містить одне завдання відкритої форми. Відповідь на це завдання записується в бланку відповідей Б.

Загалом, тест з української мови і літератури містить 58 завдань, на виконання яких буде відведено 180 хвилин.

Максимальна кількість балів, яку може набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури, – 104.

ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання складається з основи та чотирьох або п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

Тест містить 48 завдань цієї форми (1–23*, 29–33, 34–53), що будуть оцінені в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»). Завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Тест містить 9 завдань цієї форми (№ 24–28, 54–57), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№ 58). Завдання складається з основи та передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення:

1. Теза: 0, 1 або 2 бали.

2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали.

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали.

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали. 4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали.

5. Висновок: 0, 1 або 2 бали.

6а. Орфографія та пунктуація:0, 1, 2, 3,4 бали.

6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Міжнародний День рідної мови

"Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема".

В.Сосюра.

Міжнародний день рідної мови — день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності" відзначається в Україні щороку 21 лютого, починаючи з 2002 року.

Учні Центральної ЗОШ вирішили теж долучитися до відзначення цього важливого свята. Саме тому перший день тижня (20 лютого) розпочався із загальношкільної лінійки під девізом «А найдорожча рідна мова – джерельцем радісно дзвенить…». На заході учні згадували про тернистий шлях становлення української мови та декламували вірші. Увесь попередній тиждень був насичений різноманітними заходами: це і класні години під єдиною темою «Слово до слова – зложиться мова», і тематична виставка у бібліотеці «Розвиток української мови». Учні 5 та 6 класу змагалися у мовній вікторині «У джерелах слова – душі криниця, а рідна мова, як чарівниця». У 7-8 класах відбулося змагання КВК «Мовний калейдоскоп», а учні старших класів позмагалися у конкурсній програмі «Хто кращий?».

Мова, якої нас навчила рідна мати повнить наші думки. Ми будемо далеко подорожувати, роками жити за кордоном, вивчати та оволодівати іншими мовами, проте всі наші дні будуть наповнюватися словами, через які ми вперше почали сприймати навколишній світ рідною мовою. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Рівень розвитку мови є джерелом духовного розвитку народу. Недарма вчені твердять, що словник – це те, що народ знає про світ, а граматика, це те, як він про цей світ говорить. Знати, берегти і примножувати рідну мову – обов'язок кожної людини. Тому й зрозуміло, що народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, – не плекає її, не може розраховувати на гідне місце у суцвітті народів.

С.С. Царинська,

учитель української мови і літератури