Міжнародний День рідної мови

"Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема".

В.Сосюра.

Міжнародний день рідної мови — день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності" відзначається в Україні щороку 21 лютого, починаючи з 2002 року.

Учні Центральної ЗОШ вирішили теж долучитися до відзначення цього важливого свята. Саме тому перший день тижня (20 лютого) розпочався із загальношкільної лінійки під девізом «А найдорожча рідна мова – джерельцем радісно дзвенить…». На заході учні згадували про тернистий шлях становлення української мови та декламували вірші. Увесь попередній тиждень був насичений різноманітними заходами: це і класні години під єдиною темою «Слово до слова – зложиться мова», і тематична виставка у бібліотеці «Розвиток української мови». Учні 5 та 6 класу змагалися у мовній вікторині «У джерелах слова – душі криниця, а рідна мова, як чарівниця». У 7-8 класах відбулося змагання КВК «Мовний калейдоскоп», а учні старших класів позмагалися у конкурсній програмі «Хто кращий?».

Мова, якої нас навчила рідна мати повнить наші думки. Ми будемо далеко подорожувати, роками жити за кордоном, вивчати та оволодівати іншими мовами, проте всі наші дні будуть наповнюватися словами, через які ми вперше почали сприймати навколишній світ рідною мовою. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Рівень розвитку мови є джерелом духовного розвитку народу. Недарма вчені твердять, що словник – це те, що народ знає про світ, а граматика, це те, як він про цей світ говорить. Знати, берегти і примножувати рідну мову – обов'язок кожної людини. Тому й зрозуміло, що народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, – не плекає її, не може розраховувати на гідне місце у суцвітті народів.

С.С. Царинська,

учитель української мови і літератури